10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.
Цей документ проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості – рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.
До цієї дати у бібліотеці для користувачів було проведено правознавчий орієнтир «Є права у кожного із нас». Бібліотекарка розповіла користувачам про права у сучасному світі, ознайомила їх з «Загальною декларацією прав людини», «Конвенцією про права дитини». Діти перевірили свої знання про обов’язки та можливі наслідки у разі правопорушення у правознавчої вікторині.
До Міжнародного дня прав людини, який щорічно, починаючи з 1948 року, відзначається 10 грудня, на молодшому абонементі бібліотеки оформлено виставку ілюстрацій «Закон для тебе і про тебе».
Права людини починаються з прав дитини. Захист прав дитини є одним із найважливіших в Україні, адже ставлення до дітей, рівень їхньої безпеки та захищеності у державі, стан їхнього всебічного розвитку є одним із показників цивілізованості та гуманності суспільства.
Дитину жодним чином не можна прирівнювати до дорослої людини, у тому числі й у правових аспектах.
Дитина має бути забезпечена особливими правами, особливим захистом.
Мистецтво відіграє велику роль у нашому житті, воно змушує нас замислюватися над важливими проблемами і речами, що відбуваються навколо нас. У мистецтві людина знаходить і нові знання, і відповіді на життєво важливі питання, і заспокоєння від повсякденної суєти, і насолоду. Справжній витвір мистецтва завжди співзвучний думкам читачів, глядачів, слухачів.
В бібліотеці оформлена книжкова виставка «Мистецтва світ чудовий», яка складається з таких розділів: «Поема в камені і фарбах», «І линуть звуки чарівні», «Зустріч з театром».
На виставці представлені книги про видатних вітчизняних та зарубіжних композиторів, художників, діячів культури. Запрошуємо до перегляду книжкової виставки.
7 грудня у світі відзначають День української хустки. Саме українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки.
Найдавніші хустки вишивали або ткали шовком, сріблом і золотом. Спочатку хустки були білого кольору. Пізніше їх вишивали червоними, синіми, зеленими, жовтими нитками. Дуже рідко використовували чорні нитки. А вже барвисті хустки запозичені від болгарів, турків, персів.
Видатний історик Михайло Грушевський писав у своїй "Історії України", що хустка відома на всій території України, починаючи з часів Київської Русі, вона була поширена в козацьку епоху і дійшла до наших днів. Змінювалися тільки кольори, а хустка залишалася хусткою.
Друзі! Знайомтесь з претендентами у номінації «Література для підлітків» книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів 2021». Читайте та обирайте кращого!
Аренєв Володимир. «Заклятий меч, або Голос крові».
Було це в часи прадавні, нині призабуті. Ходили тоді по землі герої й потвори, і перших не завжди вдавалося відрізнити від других. А слово в ті часи бувало гострішим за меч, хоч і мечі вміли тоді промовити своє гостре слово. У новій повісті – фантазії йдеться про пригоди меча і тих, хто ним володів, про мандрівки й переслідування, чари та закляття, І хоча це фантазія автора, в її основі — реальні події на Львівщині: у 2015 році “чорні археологи” знайшли скандинавський меч, який вдалося повернути в Україну, реставрувати та передати до музею у Винниках.
Багряна Анна «Вітрова гора».
Вони живуть поміж нас — вітри, онуки Стрибога. Завжди народжуються тут, на берегах Дніпра, зазвичай в одній родині — й дід передає онукові таємні знання та особливі вміння. Однак із Дейвом стається інакше: він народився в Канаді, тож мусить пройти непростий шлях, перш ніж осягнути своє прадавнє українське коріння і відкрити справжнє покликання. Це сучасне фентезі, що базується на стародавній українській міфопоетиці, з чудовими ілюстраціями. Світлий роман — без гоблінів та орків, без депресії.
Ефектна власниця мандрівного цирку фрау Ґріте переживає скрутні часи. Мало того, що її чоловік виявився авантюристом і зник безвісти, так ще й трупу доводиться від зубожіння рятувати. До всього, коронний номер — виступ велетенського ручного вовка — на межі провалу: юна глядачка, яку всі вважають причинною, сходить на сцену й приборкує грізного звіра. Що це, як не відьмацькі чари? Цирк рушає далі. Але з тої зустрічі в смугастому шатрі, на один вечір напнутому посеред скошеного поля, бере початок нова історія: про тих, хто шукає любові й справедливості, про людей і перевертнів, що намагаються віднайти свою істинну сутність . Героям роману доведеться пізнати гіркоту зрад і поразок, здійснити сповнену пригод мандрівку українськими землями початку ХХ сторіччя і навіть знайти спільну мову з дивовижними істотами з давніх легенд.
Чи ти знаєш, хто такий Олекса Довбуш? Певно, що так, бо на всі Карпати немає більшого героя! Але історія найгрізнішого ватажка карпатських опришків почалася з впертого хлопчиська, який несподівано для себе отримав велику Силу. Пірнувши в цю оповідь, ти разом з Олексою поживеш у лісі поруч із вовками й вивірками, приєднаєшся до опришківської ватаги й зазирнеш у світ героїчної минувшини Карпат.
Музиченко Настя
"Загублені в таборі" (видавництво "Наш Формат").
Матвій і Мія їдуть відпочивати в гірський табір. Свіже повітря, дискотеки, квести та інші розваги — усе як завжди в таких таборах. Та лише доти, доки Матвій випадково не дізнається про містичну, ба навіть моторошну історію, яка сталася тут кілька років тому. А такі історії, як відомо, мають звичку повторюватися — і ось наші герої опиняються в епіцентрі подій...
Коли стаються таємничі злочини, усі тварини з довколишніх будинків, ба навіть ті, що живуть на вулиці, неодмінно звертаються до морського свина — детектива Жерара. Однак він знаний ласун, тож береться за справи тільки за умови смачненького гонорару.
Разом із Жераром ти дізнаєшся, хто поцупив котячий сніданок, тікатимеш від голодних хижаків, з’ясуєш геть усе про невідоме страшидло, яке лякає добрих тварин, досліджуватимеш темні закапелки й боротимешся зі страхами, а найголовніше — навчишся миттю ловити зловмисників, застосовуючи дедукцію й логіку.
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає.
Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства.
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті.
Під час тематичного дня вшанування пам'яті жертв голодомору набату пам’яті "Землі моєї чорний біль" змайстрували з читачами паперові незабудки "Незабудки пам'яті".
Слово незабудка - українське слово і походить від виразу "не забудь". У нашому випадку вона нагадує нам - не забути жертви, які загинули на території України .
30 вересня — найчитальніший день року, адже у 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек.
Бібліотека – це не тільки сховище літератури, це – цілий світ, відкритий кожному, хто любить книгу. Коли ми говоримо слово «бібліотека», то уявляємо собі духовне місце де завжди зустрінеш хорошого друга книгу.
Тож запрошуємо всіх охочих на перегляд святкового фотоколлажу "Незвичайні події у звичайній бібліотеці".
І будь-яке свято – це завжди багато щирих, вірних друзів, це теплі слова вітань. Не виняток і наш день.
